Я забагато взяв авансу від життя,
Просив у Бога те що непотрібно,
По суті я просив одне сміття,
Все рівно залишалось в серці бідно.
В мені зосталась чорна смуга й пустота,
Морозу й смутку мій наповнений сосуд,
Останній мій політ і погляд в висоту,
Розбитий келих відчаю й печалі …
Я забагато взяв авансу від життя,
Просив у бога те що непотрібно,
Та надто завелика виросла пеня,
Пройшло життя так тихо й непомітно ...
Я забагато взяв й не в змозі повернути,
Ні час ні смуток не покриє мій кредит,
Тепер перед іконою прошу про все забути,
Лиш свічка у кімнаті золотій стоїть ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322395
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Віктор Непомнящий