Не чіпаним лишилось простирадло.
На стільчиках заснулось, кухня, рань...
Хіба ми в силах світ наш – досконало
Квітчати в ясних дозах піклувань?
...Так, зрозумів, коли ми – не за себе,
А за світи уявні печемо́сь –
Прощальний, спогадальничий молебень
По нас почав отець-анабіоз...
16.03.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322344
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Юхниця Євген