Я не знаю чому Бог такий подарунок зробив нам,
Що в подяку молитви замало і в вечір, і рано.
Відчуваю тепер, що уголос сказати повинна:
Ти найкращих мені в світі вибрав і тата, і маму.
Я не знаю чому мені так пощастило безмежно,
Не зрівняються з тим щоб усі хай багатства узяти.
Мені мама в життя необхідних дал́а застережень,
І ніколи у нім не здаватись - навчив мене тато.
Прошу, вислухай нині мене і Ти, Тату Небесний,
Сам ж сказав, що в молитві попрошу із вірою, - дасться.
Подаруй мамі з татом і довгі, і радісні весни,
Заслуговують в нас вони, рідні, і тільки на щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322072
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Марічка9