Ніч така темна. Здається навічно.
Зорі далекі, сумні, потойбічні,
Горе невипите, більше за долю,
Туга з печери виходить на волю.
Туга зомлілі розправила крила,
Чорні, як ніч, і у небо злетіла.
Туга літала над траурним світом,
Туга швидка, як затравлений вітер.
Плакала Туга сухими сльозами,
Так плаче у спеку небо над нами.
Криком шаленства заходилась Туга-
Бо загубила єдиного друга.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322021
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Калиновий