Вже дика троянда, що звуть трандафіром,
Вкрадливо розквітне вздовж гір Дібровиці,
Щоб серце наповнить цілющим ефіром,
Як злива бурштинна забаглу криницю.
А вже з понеділка цвістиме повійка,
По святах – пахучий повзучий горошок.
Як йшла за Орфеєм душа Евридіки,
Так ніч йде за вечором тихо по росах.
Оглянеться вечір –пропаде видіння,
Як тінь Евридіки Орфею на смуту.
Куди ти одквітла, безмовна, безтіння,
Щоб спогадом юності буть –не відбути?
Нарешті оглянусь Орфеєм у юність,
Де ти промелькнула, як тінь Евридіки.
О, як те цвіте, що в житті не відбулось,
А вже з понеділка цвістиме повійка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321917
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2012
автор: СавчукМикола