У САМОТІ

Часу  вдосталь  є,  та  нікуди  піти...
Спати  знов  лягаю  вдень,  о  п'ятій...
Прокидаюсь  спозаранку  в  самоті
У  німій,  безпомічній  кімнаті...

ПР:        Шукаю  дивним  поглядом  опору.
                   Нічого  не  знайду.  Даремно  все.
                   Натуру  вкрай  невиліковно  хвору,
                   Здається,  скоро  зовсім  рознесе.

Часу  вдосталь  є,  та  нікуди  піти...
Пролітають  дні,  за  ними  —  ночі...
Я  укотре  прокидаюсь  в  самоті
І  мовчу,  прикривши  пледом  очі...

11.03.2005

Збірка  «МЕЛАНХОЛІЯ»(5)
Твір  5
©Вадим  Косарєв

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2012
автор: Вадим Косарєв