подумалось…

Звичайна  жінка  порухом  одним
Розв’язує  і  припиняє  війни.
Єдиним  кроком  переступить  світ
І  винесе  вердикт,  зронивши  вію.
На  сьомий  подих  –  рішення  і  ціль,
Розрада  й  вирок,  а  печаль  -  довіку.
Ви  їй  колиску,  ви  її  не  зліть
І  не  будіть  у  жінці  –  чоловіка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321081
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Наталка Янушевич