Заметіль , за вікном
В моєму серці знов
І де б не був
Вона наздожене
І засипле те
Що палає й зігріває
Смуток не зникає
А ще дужче крає
Заметіль , звідусіль
Промовляє тихо
Відганяє лихо
Образ твій
У душі моїй
Перелітними днями
І прозорими снами
Що миті з вами
Заметіль , ти не вір
Розмовам тиші
Всі її вірші
Не замінять твого серцебиття
Єдиного на все життя
І сліпне ніч одна
Спалили зорі ніч до тла
Чом зараз сам і ти сама
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320868
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2012
автор: Андре Ільєн*