І хто він мені?..Не брат...
І не друг, і не сват,-чужинець...
попросив допомоги,за так,
бідним був,для дітей на гостинець...
А дітей своїх я не маю,
Бог не дав, тішусь скарбом у клунях,
та душу багатство те крає,
неспокою вічне відлуння.
Не бачу вже зір я на небі,
все рахую ночами прибутки,
і віддав би вже їх при потребі,
не складеш же в могилу ті злитки...
Але хто він мені?...Не брат...
І не друг, і не сват,-чужинець...
попросив допомоги,за так,
обнаглів же,голодний паршивець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320797
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2012
автор: Межа реальності