Знову сутінки,мов атлас,огортають.
З тонким мереживом зірок.
Я в полум'ї спокуси знов згораю,
Хоча й боюсь зробити перший крок.
А за вікном туман,легкою пеленою,
І дощ наспівує осінній вальс.
Та байдуже,бо ми лиш вдвох з тобою,
Ніхто й ніщо не потурбує нас.
Лиш тишина,як відгомін печалі,
Ми пригадаєм те,чого нема.
І ті далекі,сині-сині далі,
І ті,забуті нами, почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320660
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: Ruzhena