Кавовий присмак ночі,
Або кава з присмаком …
Вир!!!
Я зустрічаюсь з твоїми очима,
Вони мій поводир
В коридорах спогадів,
На вокзалах минулого.
В залі очікувань
В тісних валізах,
Під кучугурами дратуючого пилу
Тиснуть один на одного
забутого стоси.
Немов гербарію збірка,
Серед сторінок звичних і буденних дій
Зринає з квіту незабудок
Тендітний світлячковий рій…
Вир!
Б’ють по очах,
Стьобають жмутом світла
Спогади.
Болючі
Ці батоги середньовічного, сп’янілого від крові
Ката,
Витягують із мізків соковиту згадку.
Чіпка і наполеглива рука зриває ковдру спокою і сну.
Штовхає в спину, в кімнату лагідних тортур.
Втекти!
Дайте мені адресу притулку, де не буде твоїх очей!
Припніть мою пам’ять на чужому горищі,
Занесіть на смітник…
Мов шкодливих котів замкніть у чулані…
Щоб пальці твої не тягнулись із мене,
Щоб просом густим не проростали стебла ніжності
крізь мене.
Щоб не сходили зорі очей твоїх, у сонній лощині
Моїх думок.
І щоб примари лагідних розмов не лізли в вуха,
мов джмелі у вікна спальні.
Щоб не тягнулося по п’ятах за мною
Ганчір’я зношене, яке під впливом дивовижних заклинань
Спліталось у міцні канати…
Рубайте пам’яті страшні вузлища,
Які так безтурботно зав’язала я на згадку
На всіх куточках ситцевого серця.
Звільніть мене від … тебе!
Звільнюсь чи я від себе?..
Кава на ніч.
На ніч схожа…
Тривожить…
Гріє душу, п’янить ароматом…
І постійно спогадів хоче
Під голос сльози, що стікає…
Думки обпікають...
10.03.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320611
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: gala.vita