РОЗБИТІ МРІЇ

Усе  минає  й  пропада  безслідно,
Пожовкле  листя  падає  з  гілля...
Я  часом  бачу  те,  чого  не  видно,
І  чую  голоси  нізвідкіля.

Контраст  життя  змальовує  самотність,
Вона  ж  така  гірка  —  не  передать...
Цей  тихий  біль  гостріший  від  неволі,
Коли  не  знаєш  вже,  чого  чекать.

Себе  я  покажу  десь  у  сторонці,
Хтось  розуміти  схоче,  може,  ні...
Так  важко  почуватись  в  оболонці,
Яка  зникає  тільки  уві  сні.

Навіщо  я  посмів  таке  зробити,
Навіщо  так  мені  відповіла?
Як  складно  зараз  все  це  пережити...
Розбились  мрії  без  твого  тепла...

23.08.2008

Збірка  «МЕЛАНХОЛІЯ»(42)
Твір  43
©Вадим  Косарєв

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2012
автор: Вадим Косарєв