Вже не так важко торкатися дня,
і сонце не ріже очі сонні…
Промайнула моя двадцять друга зима,
її руки були ніжні…й холодні…
Ми мерзли з тобою… і грілися в двох,
ми…один одному й більше нікому…
допивали розмови з великих чашок
і годинник казав: «Пора вже додому…»
«Бувай…» До завтра, не так вже й далеко,
всього одна ніч, в мовчанні й надії…
Це єдина зима в якій було тепло,
а далі як буде…? Не знаю…та вірю,
що все буде добре…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320436
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2012
автор: Юра...