Жорстка людина ти, здається, як на мене.
Ховаєшся від правди у своїм куті...
На людях ввічлива, зі мною — мов химера,
Так складно зрозуміть, що маєш на меті.
Ти прикриваєшся від світу темним светром,
Його я зняти хочу, ти лиш не даєш...
Дозволь мені почути стукіт твого серця...
Відкрийся вже нарешті, ну чого ти ждеш?!
А я тебе люблю, і ти про теє знаєш,
Сама все добре бачиш, та чомусь мовчиш...
На відповідь твою вже так давно чекаю...
Допоможи з грудей холодний вийнять ніж!
10.01.2008
Збірка «МЕЛАНХОЛІЯ»(40)
Твір 40
©Вадим Косарєв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2012
автор: Вадим Косарєв