Пам'яті Валерія Замєсова
Хоч сонечко все те ж над пругом,
А багатьох колег нема.
Коли не стало мого друга,
У душу глянула зима.
І зашпори ввігнала гострі,
Скувала кригою слова.
Була безжальна, наче постріл,
Аж тліла болем голова.
А небеса не відцвітали,
І морок був лише вночі.
І, мов із пісні, відлітали
Із ним до вирію ключі...
9.03.2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320418
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.03.2012
автор: Вячеслав Романовський