Занурюючись у псевдо-безпеці...
ще необізнано-слабкі гравці,
колись в піску...немов в бібліотеці,
мабуть, шукали інструктаж на дні...
як їм піднятись з глибини такої...
як повертатись "на круги своя"...
ах...не до жартиків вже, не повОлі
їх вириває жилами в життя -
уверх. До волі ошалілий кисень
їм розрива аорти, і білкИ,
й зіниці, й трусить, і виносить свистом
надію вижити і в сни...і сни...
Вся мокра...і наснилось-не наснилось
і рАди дати треба, берег знов...
його вже навіть видно...зхолодИло...
що то було???
Чи дно...
а чи любов?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320273
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2012
автор: Маріанна Вдовиковська