Вербові котики

У  долині,  біля  річки,
Прямо  в  зарослях  порічки
І  красиве  й  непросте
Дивне  дерево  росте.

Доторкаюся  до  гілки,
А  на  ній  -  пухнасті  бджілки.
Та  вони  не  ранять  зовсім,
Лиш  проміння  сонця  просять.

Ніжні  котики  вербові  -
Із  весни  і  із  любові.
поспішають  розцвітати
На  чудове  мами  свято.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320196
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2012
автор: Надія Гуржій