Чому забули ми про мрії?
І дні настали сірі, сірі.
Бо ми змирилися з життям,
Дали застій всім почуттям.
Робота, дім і бутерброди,
Депресія від непогоди.
Ми роботи такі ходячі,
Та ледь осліпли, і незрячі.
Та як змінити життя образ,
В одних і тих не спати позах.
Як подивитися на світ,
Нікому не давати звіт.
Згадати треба свої мрії,
Спокійно,тихо на дозвіллі.
Сказати: «Так я зможу це»,
Вони здійсняться попри все.
Знайти потрібно силу волі,
Щоб дала виклик своїй долі.
Ще побороти треба страх,
Щоб не боятися в горах.
Щоб не боятися на морі,
Не плакати від ран і болі.
Щоб не боятися ще душу,
А полюбити її змусить.
І це усе є віра в себе,
І Бог побачить Вас із неба,
Всього життя здійсняться мрії,
І не втечуть від Вас надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319766
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.03.2012
автор: Дядя Вова