Нічо нема, нема нікого,
У цій спустошеній кімнаті,
Душа болить у друга мого,
Можливо стіни винуваті.
Я вже не той, що був день тому,
Міняюсь я, і ти змінилась,
Ковток натхнення знищив втому,
І знов планета зупинилась.
Я відчуваю біль і радість,
Немає з ким їх розділити,
Це лиш моя маленька слабість,
Ковтати сніг, і воду пити.
Я хочу спати і не хочу,
Не знаю що іще хотіти,
Я у полоні цього ,,ХОЧУ,,…
Я хочу цього не хотіти…
21 June
2010p.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319510
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Тарас Лісняк