Твоє ім"я по складах забуваю...
Час стирає фрагменти життя.
Я скалічену душу ховаю,
щоб ти більше її не чіпав.
Я назад оглянутись боюся.
Я повільно вперед навмання.
В почуттях не тобі зізнаюся,
та й які там тепер почуття...
Де кохання було,там - тривога,
тепер я знаю ціну словам.
Та все ж молитиму за тебе Бога.
Ти сам погрався своїм життям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319427
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Ruzhena