З пустої сльози
Так , як і з лози
Ні краплі солоду
А ні хмелю
Мене пропусти
У свої світи
І квітами спокою
Я їх встелю
Хто зна де й коли
Зустрілись вони
Під місяцем чи сонцем
Як знати ?
Серця жевріли
Душі палали
Незрівнянно з жодним танцем
Та доля посміла сказати
Не повертайся
Бо не відчиню
Своє серце тобі я
Не залишайся
Бо я розчиню
У тобі все своє життя
Просто тирса минулого
Злою іскрою втрапила в душу
Не захищені думки вабила
Їх я у собі придушу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318896
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Андре Ільєн*