Чи їли ви в дитинстві вовчі ягоди?
Торкались квітів курячої сліпоти,
Ходили по калюжах в непогоду,
Камінчики, як млинчики, пекли.
Дівчаткам ви підносили портфелики,
За кіски з бантиками смикали не раз,
Переднім колесом збивали їхні вєліки,
Дражнили за веснянки повсякчас.
А ще п'ятипелюсткові бузочки
З'їдали на удачу, cміючись,
Уперті ми були сини та дочки,
Долали шлях до цілі, граючись...
А потім зникли ці забави, радощі,
Сумними стали будні, школа, дім.
Чомусь відмовив зустрічі з товаришем,
Лежиш, пускаючи під стелю дим…
Вона для тебе стала маревом
І мрією, часописом, життям,
А ти ставав вразливим парубком,
Але і мудрим, мов Хайям.
Бажань нестриманих по кілька обертів
Нарізує різьба в стотисячні рази,
Межи твердим ковадлом й молотом
Всі почуття людські на відстані сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318358
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.03.2012
автор: Оксана Чадаєва