Я  як  завжди  тебе  не  поняв.
А  якщо  поняв  то  не  до  кінця.
Життя  спливає,  мов  пісок  в  долонях.
А  разом  з  ним  і  молодість  моя.

Та  я  живу,  і  не  сумую  і  не  плачу.
Я  все  сприймаю  так  як  воно  є.
Живу  й  надіюсь  що  зловлю  удачу,
І  знов  забється  серденько  моє

І  рими  кращої  я  підібрати  тут  невзмозі.
Я  мов  кобзар  сидячий  при  дорозі.
Зкалічений  життям,  та  він  не  плаче.
А  він  живе,  живе!
І  тільки  бачить.

Як  пролітають  мимо  нього  ці  літа,
Життя,  буденність  горе  й  суєта...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2012
автор: 3590