Ще день один дарує календар.
Лиш тільки раз аж на чотири роки.
Щоб краще ми засвоїли уроки.
Тож кожну мить приймай,
як Божий дар.
Дванадцятий в столітті цьому рік –
межа в календарі пророцтва майя.
Ще небо землю-грішницю тримає.
Перехідний етап – нова надія.
Від ери Риб до ери Водолія…
Творець останній вирок не прорік.
Всьому свій час – своя дочасна роль.
У світі білім всі ми – тільки гості.
Всевишньому видніше з високості –
ключі від раю хочеш чи пароль…
А день оцей ти праведно прожив?
За помилки карає Бог жорстоко.
Над нами всюди – Всевидюще око:
чи думай, чи роби, а чи кажи.
Нас небо неодмінно захистить,
бо милосердне.
Лиш по-людськи діймо!
А кожен робить вибір самостійно.
Ти – не ягня.
По світу гідно йди!
Судилось кому вгору, кому вниз.
Збігає час – екзаменатор грізний.
А доробляти-виправляти пізно?
Вирішуй сам.
Гляди, не помились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318221
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.03.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА