ЦЕЙ НЕЗАБУТНІЙ ВИСОКОСНИЙ ДЕНЬ

Цей  незабутній  високосний  день.
Полтава  мила…
Як  мені  боліло!
А  на  душі  –  ясніло-завесніло.
Лікує  біль  отут,  як  більш  ніде.

Тут  мій  Едем,
де  любо  й  грім  гримить.
Сюди  являюсь  на  пречисту  сповідь.
І  окриляюсь  –  почуттями  повнюсь.
О,  як  предивно  мить  ота  щемить!

Найближчі  люди  –  молоді  діди  –
погомоніли,  щиро  пораділи.
Щоб  кожне  слово
з  часом  стало  ділом,
твори-гори  –  солодким  буде  й  дим.

Дай,  Боже,  істини.
Нехай  вона  веде
із  темені  туди,  де  справді  світло.
Був  добрим  лютий.
І  на  серці  –  квітло
в  цей  незабутній  високосний  день.

29  лютого  2008  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317978
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.02.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА