Всі так мріють, щоб виросли крила
І летіти кудись в небеса,
А мені вони спину здавили.
Чим корисна та їхня краса?
Одне довге, а інше коротке,
Гнітом тиснуть, збивають з шляху
І життя з ними геть не солодке,
Зтерли гонор й зіркову пиху.
Вже не знаю, кого попросити,
Заберіть їх, сама я піду.
Коли зможу ногами ступити,
Землю знову відчути тверду?
Я не хочу до хмар піднебесних,
Бо люблю цей земний дивосвіт.
В мені сили від кленів кремезних.
Пісня гір підіймає політ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317721
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: Любов Чернуха