Колисала природа тишу
Одкровення на вітру нитках
Затихало і сну не знало
І на марне цих днів не стало
По дахах погляди не вміло
Розстеляли лілеїв пасок
І на диво було красиво
Та це диво не те , що в нас двох
Ще вологі пальці граба
Не відмились від дрімоти
Осторонь стоячи від хворосту
Близь воріт вогню навпроти
Розтопилося небо зоряне
Кецик місяця в кронах скрес
І проміння жару порване
Легко грянуло із небес
Обережно прочинять кватирку
Тисячі невідомих облич
І зуздрівши останню зірку
Нині вкотре повернуться в ніч
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317490
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: Андре Ільєн*