Розбав небо свою акварель
у днях прохолодних і талих…
Мокрі простори чекають гостей,
стомившись від білих прогалин…
Зміни гамму моїх кольорів,
добав ще легкОї контрастності…
я полечу десь на крилах вітрів,
і нехай до байдужої, але ж… ясності…
Розтопи моє небо цей сум,
збережи мого сонця промені…
А в венах моїх вже б'ється мов струм
весна, що застряла в далекому гомоні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316995
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2012
автор: Юра...