***
Чи відчуваю доторки – слова?
Чи розмальовано уже уяву?
У грудях – зерня, пристрасні жнива:
То серце, видуваючи октаву,
Зривається розпачно на фальцет!
І рве листки, хоча давно не осінь…
Рядки і рими… Ошалів поет,
Образив Бога – вже не перепросить!
У муках – шкло, болюча павутинь…
Чоло пульсує чи надмена жила?
Неможне! Прірва! Неприступна тинь!
Чому ж тоді у плечі гостро – крила?
Втопити душу… Щирість молитов…
Канон. Табу. Пекельна заборона!
Затягую у грудях міцно шов,
Ковтаючи слова – померзлі грона!
(14.2.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316536
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2012
автор: Леся Геник