Щось не те і не так
Повелося на білому світі,
Як любов’ю торгують
За пару дрібних срібняків,
Якщо пробують гідність
У блазневі шати врядити,
В справедливості мантію
Вбравши захланних вовків.
Щось не те і не так,
Раз забуто про давнюю славу,
Раз співаєм щорідше
Своїх колискових пісень,
Якщо рабства тавро
Ще сприймають як цяцьку яскраву
І плетуть славослов’я
Тому, що струхлявіло впень.
Щось не те і не так,
Якщо нице хамло шовініста
Ллє безкарно отруту
У юні дитячі серця,
Якщо віру в людей,
В справедливість і помисли чисті
Розпинають і далі
І тому не видно кінця.
Щось не те і не так,
Якщо пагіння давнього роду
Має в отчому домі
Терпіти від зайди хулу,
Щось напевно не так,
Терпеливий вкраїнський народе,
Бо бур’ян заважає
Рости молодому зелу.
Щось зловісне є в тім,
Як погруддя ревнителя волі
Обпаплюжує вкотре
Отара “певцов языка” –
Схоже так, що отим,
Хто зітхає за брудом неволі,
Наша воля страшніша
Затишних застінків ЧК.
Щось, панове, не так,
Якщо влада цілунком Іуди
Віддає свій народ
На поталу імперській юрбі...
Чи ж ми знову підем
В драговину брехні і облуди?
О, мій роде, прокинься
І шануйся, бо час, далебі!
http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1688
16.04.2006р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316368
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2012
автор: Валентин Бут