УДОВИНИЙ ОСТРІВ

Тут  лавочки  давно  нема.
Господарює  вже  зима.
А  на  горішині  старій
прикутий  ящик.
На  хвіртці  –  зірка  жерстяна.
Хто  тут  живе  –  не  кожен  зна.
А  ще  –  висіли  ліхтарі.
Забули  й  нащо.

Нещадну  зиму  ген  яку
вона  самує  на  кутку.
В  дворі  не  видно  вже  й  слідів.
Лиш  вітер  бродить.
Людські  доносить  голоси.
Та  голоси  не  голоси…
Вже  й  не  виходить.

Колюча  темінь.    Ні  листів...
А  до  дітей    не  долетіть.
Стоїть  під  хатою  ослін,
присісти  просить.

Світанок  розбудив  усіх.
Ворота  навстіж.
Чистять  сніг...
І  двір  осиротів,  осліп.
Труну  виносять.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316216
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА