***
Лишень дахи: далекі, неприступні…
Хорал снігів чи вітру – не збагнеш…
Думки розтерзані – степи безлюдні,
Мов порошинки, всіх і не знайдеш…
Десь затихає нота скрипалева
Чи то за мить обірветься струна?
Чи то печаль іще така лютнева,
Коли на вікнах майже вже весна?
І синь очей блукає по верхів’ях
Незграбних днів, зачовганих в снігах…
Лишень дахи… та ще краплинки віри,
Що котяться самотньо по щоках…
(17.2.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316066
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2012
автор: Леся Геник