Не сумуй, у нас все ще попереду,
Геть з чола безнадію зітри.
В понеділок, вівторок чи в середу
Враз задують солоні вітри
І наповняться білі вітрила,
І розправить душа свої крила.
Не зітхай за минулим – минулося.
Хай забудуться давні жалі,
З драговини людської нечулості
Ми ведемо свої кораблі,
Через рифи брехливих принад
І ми вже не повернем назад.
За межею, що слізьми полита
Ми лишаємо край безнадій –
Усміхнись сонцесяйному світу
Може, світ усміхнеться й тобі,
Усміхнеться сердечно і щиро
І з надії відродиться віра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315893
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Валентин Бут