***
Давай, сьогодні зовсім не гадати:
Що там на завтра до сніданку в долі...
Очима не кричати, не питати!
А серцем доторкатись ніжно волі,
Де вітер дужий княжить серед неба
І струшує із вій крихкі сніжинки.
Де не існує протиріч, не треба
Шукати в собі болю порошинки.
І хай холодні руки - ненадовго...
Дорогами заплутаються душі.
Давай, нічого не питати в Бога
Сьогодні в кольорово-світлій стужі...
(21.2.12).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315871
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2012
автор: Леся Геник