…напівдумки, ті, що пришпилені

-  Усе  життя  нагромаджувати  зайве  знання,  
щоб  потім  гордо  обізвати  цю  кучугуру  -
власною  цілісністю?


-Шукачі  Правди  мусять  брехати  час-по-часі,  
щоб  не  забувати  розрізняти  Правду  на  смак.


-Я  не  маю  часу  так  особливо  грішити....
я  думаю  про  гріхи...


-НарОджені  вистоювати  в  шторми,-
у  штИлі  швидше  гинуть.  Але  боятись  
треба  тих,  хто  для  власного  виживання  
штучно  влаштовує  шторми.


-Похіхікали  до  кривавих  сліз.


-Думки  належать  нам,  а  почуттям  
належимо  ми  самі,  часом  так  всепоглинаючи,
що  думкам  просто  нікуди  приходить)))


-  Моя  Справжня  мрія:
Старість.
Самотність.
Сад.
Мене  надто  шматують  емоції  (понадмірно  швидкокровну)  -    Старість  вгамує.
Я  надто  залежна  від  людей  -  Самотність  захистить.
А  все  решта:  трави,  сніги,  гілки,  дощі,  шЕлест,  іній,  роси,  тиша,  мовчання,  думки,  повітря,  рівновага,  і  все-все  -  моя  велика  Любов  -  мій  майбутній  САД!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315112
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2012
автор: Маріанна Вдовиковська