Сниться...їдемо площею Міцкевича у Львові. Себто, я знаю, що це саме ця площа...але її не видно крізь стіни реклами. А тло, на якому вона демонструється повітряні площини...і одна з них "перекриває" іншу, а та - наступну...і під різними кутами щодо горизонталей і вертикалей... так увесь простір довкола а ще й небо і земля під ногами - суцільні рекламні зображення. І я знаю, що так сталось давно, і що колись патріоти міста воювали за окремі дні "без реклами", щоб було видно Львів, а далі - за години. Тепер воюють рекламні агенції між собою за тривалість своїх роликів. А Львова давно ніхто не бачив. Так, там він є, але його не стало...Такий сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315061
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2012
автор: Маріанна Вдовиковська