Серце навстіж до вас одчинила
І на вік одтепер не закрию...
Я свої срібні пам'яті крила
Ще добром од людей окрилю.
Я зверну свої очі до неба,
Наче в глиб неосяжних віків...
Мені тільки співати вам треба,
щоб почули ви мій в світі спів.
Ну і хай, що хтось гляне вже скоса,
що і плюне у серце моє...
Буду я вам співати ,як досі!
Поки я у цім світі ще є...
І я буду всі кривди терпіти,
Щоб із натовпу хтось,хоч один...
Всеж згадав, і схотів теж злетіти
У поезій непізнаних плин.
18 лютого 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314955
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2012
автор: Катлея