Мить від життя до вічності–тиша.
Муза, її величність,
Пензлем незримим пише
Переплетіння стократні моєї долі.
Тиша – це нагорода, це подих волі.
Дотиком абсолюту яскраві картини малює.
Я знову в полоні пам”яті
В прекрасне минуле мандрую…
Мовчання у свтлі рампи
Без палких, патетичних фраз,
І без звичних словесних штампів,
Кимось сказаних ще до нас.
Ми удвох в паралельному світі,
Де йде обертом голова.
І про цінність кожної миті
Не придумані ще слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314872
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2012
автор: Тамара Шкіндер