Не говори, що сильно любиш,
Не обіцяй із неба зір.
Лиш поцілуй від щастя в губи
І пригорни, як за поріг
Ступнеш. І потім, вже під вечір,
А може, через день чи два
Повернешся... Тоді як втечу
Розцінить любляча душа –
Твоя душа. Бо вже назустріч,
Розкривши руки золоті,
Летить голубкою до кручі,
Спускаєшся з якої ти,
Вона. Не спинить холод, голод,
Чи біль розбурханих думок, –
Вже серце стукає, як молот,
І горло здавлює клубок.
Не говори, що сильно любиш,
Не обіцяй холодних зір,
Лиш прикуси від болю губи,
Що щастя пізно углядів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2012
автор: Г. Король