На павутиці бабиного літа,
Тепло нам шле останній свій привіт
І комашня зненацька обігріта,
Хмаринками зібралася в політ.
Метелики майнули білокрило,
А горобці розбили синь калюж.
Немов улітку розходивсь Ярило,
Сіяє цвітом полум’яних руж.
Від подиву принишкла Осінь в гаї,
Устиджена, що розвела вогонь…
Неслушно марив степ на виднокраї
Бур’яну, поруділим згарком скронь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314247
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: Осіріс