Згадай ту ніч, коли твої вуста,
Цілуючи заплакані повіки,
Прошепотіли: "Ти моя навіки!
Тепер тебе нікому не віддам!"
Згадай ту мить! Невже твої слова,
Здавалось, найщиріші в цілім світі,
Немов вода в пісок тепер розлиті?!
Невже в душі твоїй тепер зима?!
Згадай той біль, який в моїх очах
Побачив ти при зустрічі останній!
Згадай!...і може у душі криштальній
Розтане й забринить струмочком сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314132
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2012
автор: galelina