Вона була стурбована й холодна і гола
Та їй не хотілось , а ні спокою , ні тепла , й не кортіло покрити своє тіло-біле
Кричати крізь стіни
Ходити повз розум
І згубно латати норми моралі
Шкідливими звичками туманно рідними
Споріднена вона з неба жителями
Не літає і не свята , але вміла кохати й любити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313839
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2012
автор: Андре Ільєн*