Завмерло жало морозу
Злякане скрипом драбини,
Шепітком у старих верболозах,
Волохатою тінню під тином...
Чмокає сива хмарина
Своє відображення в склі.
Ліс поправляє чуприну,
Перед люстром з фольги…
Чмихнув зухвало і гордо
Чайник, глипнувши оком
На мене. І довго-довго
Пірнають чаїнки в глибоке
Й смішне потойчаййя…
Кружляють над кріслом
Пухкі аромати. Гречані
Меди гукають іскристо…
Хурделяться вулиці люто
Десь за мурами древнього міста…
Мружиться місячний бублик,
В чашку ввіткнувши писок…
Скрипнули щаблі драбини,
Злякане жало морозу
Тінню скрутилось під тином,
Заснуло у сніжній облозі…
13.02.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313566
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2012
автор: gala.vita