Лягаю я в бур’ян, мов у колиску,
В травневому квітчастому степу.
Мелодію заграє коник близько,
І вітерець підхопить пісню ту.
Вдивляючись у небо неозоре,
Яким «пухкі кораблики» пливуть,
В душі образи висихає море,
Тривоги непомітно з серця йдуть.
І хочеться на світі: просто жити,
Радіти сонцю, пахощам весни,
Сміятись щиро, як сміються діти,
І бачити лиш кольорові сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313362
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.02.2012
автор: Осіріс