Твоє ім'я - то музика натхненна
Звучить органно, тішить, обійма.
Промовлю лиш - і знаю достеменно
Засяє щось між нами обома.
Твоє ім'я не голос - серце ніжить,
Співає, як осанну до небес.
У Харкові, Нью-Йорку і Парижі
Ніжнішого ім'я не назовеш.
Трима-веде, як прапор, проти бурі.
Із ним давно розвеснено живу.
Принишкли біди. Навіть будні хмурі
Завіялись за хмару грозову.
Ім'я віншую... Та воно без тебе -
Зчужіла і холодна мішура,
Враз розгубило-розтопило трепет,
І не світає радо, не вмира,
Лише блищить...
Але з тобою - свято,
Але з тобою - зоряний політ,
Нестримно-одчайдушний, заповзятий
Із наших літ, кохана, наших літ...
11.02.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2012
автор: Вячеслав Романовський