… і торкається вітер тіла
… і довкола плоті порох
Іскра серця вогонь розпалила
Й притупила відвертий порух
Мій біль відчуй , принаймні спробуй
Торкнись його та не звикай
У моїх днях багато втоми
Та неминучий рай
Лугами й стежками
Серцем й усмішками
Я жив , живу
Садами й хмарами
Очами й мріями
Я був , буду
… і соромиться тінь одкровення
… і достатньо часу не є
Пробиваємося крізь терня
Не сполохавши горе своє
Мій біль відчуй , принаймні спробуй
Торкнись його та не звикай
У моїх днях багато втоми
Та неминучий рай
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313319
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2012
автор: Андре Ільєн*