клонування днів врешті призводить до втрати особистості
коли вимикаєш світло ввечері, а вмикаєш зранку -
це нагадує признаки шизофренії
молитися б щовечора за людину, яка б стала митцем душі
складала б плани про майбутніх дітей і затишний дім,
клонувала б себе в просторі і часі,
а не лише в особистому календарі
мені б не стримувати посмішки, коли хочеться сміятися
щиро , без іронії над кимось
хлюпнути в обличчя холодною водою,
як у крані зимової ночі
і стати б частиною єдності з чимось рідинним
не висіти в площині з розплющеннии від самотності очима.
прокинутись на бруківці серед людяного Львова
із розлитою кавою на кофтині,
і відчувати себе частиною чогось старовинного,
від чого не хочеться просити допомоги і їхати
в холодному експресі додому
читати газети з порожніми сторінками
в знак протесту,
забути про літери і звуки -
їх потрібно вигадати назад
клонуватися кольорово, щоб це було
помітно навіть з космосу,
абстрагуючись від стереотипів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313303
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2012
автор: Іванна Шкромида