Протяжне тьохкання дощів -
Зими нестиглої ментальність,
Будення нашого реальність…
Як заворожує мотив!
В нім соковите буйство трав,
Відлуння веселкових грацій,
Медовая фата акацій,
Цвітіння весняних заграв!
В нім сила ніжного ростка,
Що переродиться у колос,
Струмка криштально чистий голос,
Між паль старенького містка.
Липневих ранків млистий сон,
Осіння позолота гаю…
А ще у нім я відчуваю,
Природи першородний стон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312888
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.02.2012
автор: Осіріс