Втома лізе нагайкою в душу
І вимучує тіло твоє
Спокій неспокою хоч не порушу
Та чує серце моє
Кожну судину , що сповідує біль
Ділимо рівно на двох
Розум не захистить віра з дір
Муки й буття діалог
Ліплені з глини , не згорені
Просто запечені в клярі подій
Снами і діями поневолені
Все ж не завершили бій
Отримай мариво блаженства
І наче трохи відпочинь
А я в одежі з терна
Розтоптані врятую суцвіття бажань
Позичу тугу й безсилий погляд
Ця мука стане моєю
Тобі потрібен янгольський догляд
І правда стане твоєю
Візьму усе , що тебе ранить
І просто помножу на два
І навіть , якщо це все мене спалить
То знаю , це не дарма
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312743
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2012
автор: Андре Ільєн*