псалом 138

Всім  серцем  своїм  я  тебе  прославляю,
співаю  Тобі  лишень  перед  богами,
до  храму  святого  Твого  я  вклоняюсь,
Імення  Твоє  прославляю  між  нами
за  правду  Твою  і  за  милість  безмежну.
Ти  Ймення  Своє  возвеличив  і  Слово
підніс  над  усе.  І  багаторазово
удень  піднімаю  молитву  належну.

Бо  Ти  підбадьорюєш  силою  душу.
Прославлять  Тебе  всі  царі,бо  почують
слова  Твоїх  уст,  що  наповнюють  сушу,
почують  і  піснею  гучно  вшанують.

І  будуть  співать  про  шляхи  мого  Бога,          
бо  слава  Господня  безкрає  велика.      (бо  слава  Господня  безкрайня,  велика.)
Високий  Господь,  але  бачить  низького
І  вгадує  зд́алеку  гордого  лика!

Якщо  серед  т́існяви  піду,  -  Ти,  Боже,
ож́ивиш  мене  проти  люті  запеклих,
прав́ицю  простягнеш,  мені  допоможеш,
за  мене  здійсниш  Ти,  бо  милість  до  чесних
довічно  є  cуттю  Твоєю.  Не  можеш
Ти  справу  десниці  лишити,  мій  Боже!

                                       14  квітня  2007  рік

Вірш  опубліковано:
-  Антологія  української  інтернет-поезії  «За  межею  означень…»,  Івано-Франківськ,  Місто  НВ,  2009  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31264
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2007
автор: Ігор Рубцов